Ми з чоловіком до війни займалися торгівлею, вирощували квіти та помідори. Коли у 2014 році все почалося, у нас тільки народився синочок. Було дуже тяжко. Ніде було купити навіть дитяче харчування.
Бувало, ми ночували під піччю, бо підвал у нас поганий. Мама залишилася без житла, потім її паралізувало, і вона лежала рік. Я її доглядала. Чоловік довгий час був без роботи, постійного заробітку не було. Мати вже померла.
Останнім часом все трохи налагодилося. Зараз ми працюємо, дитина пішла до другого класу. Вже все нормально, було б здоров'я та не було війни.
Початок війни був моторошним. Ми були на ринку, і почалося щось страшне. Ми не знали, куди тікати.
Вдома бомбили – і ми лишали час від часу. Поїдемо, а за два дні повертаємось. Було страшно. Багато хто поїхав, але ми залишилися жити вдома.
Спочатку ховалися у сусідів у підвалі, там же ночували. Потім, коли синочок народився, ховалися в хаті, під грубкою, зачиняли вікна чим могли. Він був тоді маленький і всього не розумів. Дай Боже, щоб він не знав і не чув того, що довелося нам.
Багатьох знайомих уже немає в живих, бо у когось трапився інфаркт, когось зачепило уламком. Один залишився без руки та ока. Він ходив на рибалку, десь зачепив гранату і вийшло так, що лишився інвалідом. У ліс по гриби ми не можемо піти, хоча спочатку дуже хотілося, але життя дорожче.
Все змінилося ще й тому, що для нас зачинено Луганськ. Раніше ми знали, що виростимо квіточки чи розсаду, відвеземо та продамо на ринку. Наразі такої можливості немає. Добре, що чоловік має постійну роботу.
Є дуже багато епізодів, про які хотілося б забути. Наприклад, як тяжко жили без світла, сиділи з ліхтарями чи свічками. Хотілося б забути бомбардування, вибухи. Було страшно лягати спати, коли летіло і падало поруч, а вранці дізнавалися, що в когось розбомбили хату. Сидиш і молишся: «Господи, хоч би не зачепило рідних. Хоч би нікого не вбило».
У мами на цьому ґрунті трапився один інсульт, потім другий, а потім інфаркт. Її паралізувало і вона лежала. Хотілося б, звичайно, щоби всього цього не було, і матуся була зі мною.
Я мрію, щоб мій синочок виріс здоровим і ми з чоловіком бачили, як він росте; щоб усі були здоровими, був достаток та постійна робота. Дуже хочу, щоб був мир, щоб ніколи не було бомбардувань та війни.
