Наша родина постраждала після агресії рф, дитина надивилася та пережила багато суму, болю, страху… Було страшно, коли бомбили ракетами, градами, касетами по наших домівках, як спали в бомбосховищах. І досі кожен день чуємо прильоти по місту та області. Постійно живемо в страху.
Найважче було дивитися, як руйнують наше місто та нашу країну, як літали літаки та їздили танки під вікнами. Та найгірше було дивитися, як дитина страждає і не спить по ночах.
Не працювало нічого, хліб пекли з останніх продуктів. Дитина бачила, коли прилітали бомби в наш дім, і навкруги горіли і руйнувались будинки.
