Мені сімдесят років. Я мешкала в Мелітополі. Діти жили окремо.

24 лютого о п’ятій годині ранку почула звуки вибухів. Взяла телефон і побачила, що зять онлайн. Я запитала в нього з приводу звуків які почула, а він відповів, що то були вибухи на аеродромі. Пізніше ми дізналися про початок війни. Того дня я не пішла на роботу. 

Багато магазинів розбили й пограбували мародери. В тих, які ще працювали, значно подорожчали продукти. 

Було неприємно бачити на вулицях російських солдат і їхню техніку з літерою Z. Окупанти ходили по вулицях з автоматами. Вони нікого не чіпали, але їхня присутність діяла на нерви. 

Ми втратили роботу. Першого квітня приїхали в Запоріжжя. Я часто згадую свою квартиру. Боюся отримати від сусідів повідомлення про те, що з нею щось сталося.