Я жила в Кремінній. Після початку війни там точились бої. Було дуже страшно, доводилось постійно сидіти в підвалі. Все це було жахливо. Росіяни окупували місто. Було дуже страшно залишатись. Вже не було води, світла та газу. У моєму будинку вилетіли вікна та двері. Навіть у підвалі відкривало двері. 

Я виїхала евакуаційним автобусом. Колона складалась з чотирьох автобусів. Нас довезли до Слов’янська. Далі я поїхала вже сама до Дніпра. Зараз я чекаю тільки миру. Моя донька та мама залишились в окупації. Дуже хочу до них поїхати.