Війна мене застала у 2014 році в Луганській області. Ми тоді виїжджали в Росію, у Краснодар, бо на територію України не було можливості виїхати. Там пробули місяць.

24 лютого треба було прокидатися на роботу, а дітям – у школу. Була паніка спочатку - ми ж уже це проходили. А потім узяли себе в руки і стали займатися справами. 

Неможливо жити в окупації, тому потрібно було виїжджати на територію України, бо ми громадяни України. Виїжджали через Станицю Луганську, ще тоді пропускали. Доїхали без проблем.

Допомагали нам і звичайні люди, і волонтери, і Фонд Ріната Ахметова допомагав. Терпимо було. 

Слава Богу, все добре, ми вже на території України, у Дніпропетровській області. Хотілося б якнайшвидшого закінчення війни, але ніхто цього не знає. А перемога буде за нами.