Війна мене застала вдома. Село почали бити КАБами. Було дуже страшно. Я сиділа в підвалі, обстріли були постійно. Не було світла, води та газу. Продукти було не дістати. Багато людей виїхало. Будинки руйнувались на очах. Я чекала, що все закінчиться, але життя біля кордону стало нестерпним. 

Я виїхали в Охтирку в перші місяці війни. Мені надавали допомогу. Зараз я чекаю тільки миру. У село поки повертатись не можна.