Катерина Іванівна досі не може повірити у війну у Станиці. Будинок її постраждав під час бомбардування. Вона згадує про літак, що пролетів прямо над її головою. Це дуже налякало жінку.
Молодь їде зі Станиці Луганської та не повертається – місто спорожніло. Катерина Іванівна мріє про те, щоби швидше закінчилася війна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.