44-річний Василь Камаєв загинув проти ночі 16 березня 2022 року в селі Озера Бучанського району Київщини. Він ішов від друзів і потрапив під обстріл.

Біля Василя розірвався снаряд

Василь був родом зі села Лубʼянка. Там зростав і навчався до восьмого класу. Закінчив школу в сусідній Гаврилівці. Здобув фах зварювальника у професійно-технічному училищі. Змінив кілька робіт. Працював на склозаводі у Гостомелі, на комбайні, випасав телят. У вільний час любив ходити в ліс по гриби, ягоди, також йому подобалася риболовля.

Упродовж усього життя він залишався в рідній Лубʼянці, а 24 лютого 2022 року там їх із матірʼю застало повномасштабне російське вторгнення. За два роки до цього загинув вітчим Василя.

«Син хотів іти воювати, але тут уже було повне село танків. Так здавалося, наче всі танки, які були у ворога, завезли саме в Лубʼянку. Василь дуже нервував, що не міг нічим зарадити… Уранці 15 березня вирішив піти до друзів у село Озера. На ніч там не залишився, сказав: «Мама буде нервувати». І вирушив додому», – розповідає мама Василя Камаєва, Тетяна.

Повертаючись із Озер, проти ночі 16 березня 2022 року, він загинув під час обстрілу. Біля Василя розірвався снаряд.

Поховали загиблого в селі Лубʼянка.

У нього залишилися мама Тетяна і колишня дружина Наталія.

Історія з instagram каналу Victims of russia.