Перший день війни був тривожним. Я прокинулась від вибуху. Не знала, як відправляти дітей в школу та садочок. Потім зрозуміла, що почалась війна. Не стало води, світла й газу. У місті були величезні черги за продуктами. Росіяни оточили місто, снаряди постійно прилітали в будинки. 

Я з дітьми виїхала у квітні. Потім росіяни окупували місто. Евакуація була довгою. Я виїжджала на власній автівці. Домашніх тварин з собою я не взяла, бо виїжджала швидко. Біля будинку був приліт та вилетіли вікна. 

Зараз я з родиною живу в Тернівці, бо тут працює чоловік. Інколи відчуваю тривожність, але намагаюсь з цим жити. Майбутнього я не бачу, жодних планів не будую. Війна не закінчилась, не знаю, що буде завтра. Сподіваюсь, що все буде добре.