Я жила в Лисичанську. Після початку війни у місті не стало продуктів та ліків. Допомагали волонтери. Але обстріли тривали. Я не змогла залишатись вдома. 

Всією родиною ми виїхали з Лисичанська. Я з дітьми була за кордоном, потім ми повернулись. Батьки залишаються в окупації, зв’язку з ними немає. Я за них хвилююсь. Чоловік залишився без роботи. Зараз ми намагаємось жити далі. Дуже хочу, щоб війна закінчилась хоч завтра. Планую повернутись додому після настання миру.