Він добровольцем пішов на війну, отримав тяжке поранення, втратив здоров’я та вже кілька років допомагає іншим — ветеранам і військовим, які повертаються з фронту. "Я пам’ятаю, як ми знайшли двох діток. Їхніх батьків розстріляли при них, а дітей зачинили в погребі. Вони їли так, ніби боялися, що в них відберуть. Дівчинка дивилася крізь тебе", — поринає Ярослав Сорочан у спогади. Наразі він опікується ветеранами у Лисянській громаді. "Війна закінчиться, але хлопців не можна кидати", — каже секретар волонтерської організації "Ветерани Лисянщини".