У перший день війни я прокинулась від вибухів на Краматорському аеродромі. На початку війни у місті вимикали газ і воду. Був період, коли у магазинах не було провізії. Ліки я купували у сусідньому місті, бо аптеки були закриті. 

Під час сильних обстрілів я ночувала у підвалі. Снаряди падали поряд з моїм будинком.

Я бачила, як відкривались касетні боєприпаси та розривались навколо. Тоді загинуло багато моїх сусідів.

Я залишаюсь у Слов’янську та чекаю на мир. Кожного дня радію, що залишилась жива.