Наталія – історик. Вона згадує, як колеги задовго до початку вторгнення прогнозували подібні події. І, хоча Наталія не вірила у такий розвиток подій, вона все ж була частково морально готова. Під час боїв за Київ Наталія переїжджала на південь столиці, у район Феофанії. Там було спокійніше. З вікон її будинку було видно, як ескадрилья гвинтокрилів летить до аеропорту у Василькові і як їх збивають у повітрі.