Марії Пресс — 73 роки, усе життя вона провела в Радомишлі. Архітекторка, яка проєктувала газифікацію району, працювала в міськраді. У лютому 2022-го війна перевернула її світ. Всі діти Марії  — військові.

Перші дні повномасштабного вторгнення запам’яталися відчуттям повного абсурду: шалені черги в банкомати, порожні полиці в магазинах. Вона згадує, як стояла в черзі з одним батоном у руках. Тоді відчувала страх, невідомість і тотальне здивування: «Як це могло статися з нами?».

Марія каже, що більше не може проходити повз меморіали. Вона знає тих, хто на фотографіях. І ці знайомі обличчя — мов живі — дивляться на неї, це душу розриває.

Найболючіше для неї — бачити, як ракети летять над головою: «Господи, це ж комусь смерть несе».

Місце сили пані Марії — ХАБ «Незламна_Я». Простір створено у Херсоні, та після вторгнення він був релокований на Житомирщину. Місце, куди приходять різні люди, але всі з одним бажанням: бути разом, підтримувати, говорити, співати. Марія — найстарша серед учасниць. Каже,  що саме тут відкрила для себе нові думки, нове бачення світу.