Надія Василівна згадує, як доводилося займати чергу за хлібом о 5-й ранку, через брак продукту давали лише один буханець на людину. Сім'я Надії тривалий час була без світла і зв'язку, люди харчувалися з городу. Виникла проблема з нестачею медикаментів: аптеки, банки – все було розкрадено. За першої ж нагоди дочка Надії найняла водія та, щоб вивезти велику родину.

Життя героїні сильно змінилося останнім часом, але вона продовжує вірити у наших визволителів.