Історії, які ви нам довірили
Мене звуть Діана. Мені 10 років. Я народилася в Донецьку, але переїхала в селище Миронівський.
2014 року почалася війна. Бабуся була вдома, готувала нам їсти вареники. Кладе перший вареник – і снаряд падає під її вікном у дах магазину. Осколки скла не влучили в бабусю. Вона взяла вареники й побігла до підвалу.
Потім одна знайома відправила онучку за светром для молодшої сестри та брата. Дівчинка зайшла до підвалу, а дві жінки хотіли забігти в нього. Але влучив снаряд у лавку. І одна жінка померла. Мене мама закрила хусткою і відвела до другої частини підвалу.
Ми в підвалі просиділи місяць. Через це в мене погіршений слух.
Нам давали гуманітарну допомогу.
Я думаю, що війна закінчена, і хочу, щоб ніхто не був у такій ситуації. Бережіть своїх близьких і родичів. Ми всі хочемо, щоб був на землі мир. І щоб не було війни.
Інші історії
