Увечері 23 лютого Вікторія сіла на потяг Київ-Маріуполь. Вона їхала з відрядження до рідного міста, щоб продовжити улюблену справу у власному салоні краси… А приїхала до міста, охопленого війною, щоб пережити більше місяця справжнього пекла. Під обстрілами не вціліла ні квартира дівчини, ні салон краси.

Тепер усе, що має Вікторія – це її життя і величезне бажання працювати у своїй країні, почати все з нуля і допомогти своїм близьким, які не змогли вибратися з Маріуполя…