Берендюгіна Дар'я, 9 клас, Конотопський ліцей №9 Конотопської міської ради Сумської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Плаксіна Людмила Володимирівна
«1000 днів війни. Мій шлях»
Хочу, щоб моя історія ніколи не канула в Лету.
Мрію, щоб мої діти, онуки пам’ятали, якою високою ціною виборюється свобода.
Сподіваюся, що ніколи в житті не відчую того болю, який увірвався голодним птахом у наше життя!
Пам’ятаю того, хто назавжди залишиться теплим спогадом у розірваних струнах моєї душі…
Перші дні війни
Ранок зустрів мене похмурим пурпуровим небом і сумною звісткою. День, який запамʼятався мені назавжди. День, коли мама веліла мені прокинутися і казала: «Дашо, війна. Війна». А далі - запасання харчами, метушня, підготовка підвалу.
Від почутої вперше сирени всередині все стискалося. І вже неважлива була та контрольна, до якої я не готувалася, плани на літній відпочинок. Тоді мало значення тільки одне – вижити.
Я чомусь думала, що війна триватиме тиждень чи може навіть менше. Так сильно я ще ніколи не помилялася. Лютий минув, а від нього майже не лишилося спогадів. Усе було як у тумані.
40 день війни
Минув місяць. Весна. Наші війська гідно дають відсіч ворогу. Крім того, нещодавно висвітлили той жах, що відбувався в Бучі.
Чому доля спіткала людей на такі страждання? А в душі поселилось розчарування від власної бездіяльності. Останній сніг розтанув, так і не забравши із собою всі наші нещастя.
181 день війни
Уже пів року триває повномасштабне вторгнення. В історії України розпочався новий етап – відродження. Нарешті кожен згадав, ким є і яке має походження. Пригадалась історія, культура, традиції.
Жахливі події на Батьківщині набули розголосу по всьому світу. Я впевнена, перемога буде за нами.
365 день війни
Надворі 2023. З початку війни минув цілий рік. Тривоги стали звичними. Багато українців виїжджають за кордон, але наша сімʼя лишилася в Україні. Я вже перейшла до 8 класу і встигла здивуватись, як швидко промайнув час. Ситуація на фронті нестабільна, особливої допомоги від інших країн немає.
Почали поширюватися пророцтва про швидке закінчення війни, яким не судилося збутися. Але я не втрачаю надії. Що принесе нам цей рік?
603 день війни
20 жовтня 2023 року. Мій брат добровольцем пішов на фронт. Без жодного відома він вступив до лав «Азову». Я бачу, як мама зі сльозами на очах сотні разів перечитує його повідомлення про те, що він уже дорослий і тепер він - воїн.
І як би брат не втішав її та як не заспокоював, а материнському серцю ніколи не змиритися з небезпекою, що нависла над життям її дитини. Осінь цього року виявилася холодною.
729 день війни
2024. Уже 2 роки триває війна. Думаю, всі стомились від неї. Мимоволі я згадую минулі безтурботні часи, коли все, чого я хотіла – набір пензликів і закінчити школу на відмінно. А зараз я мрію про те, щоб із моїми близькими все було гаразд.
Сподіваюся, що у похмурому небі над Україною колись зʼявиться посланець Бога та принесе добрі вісті. Але поки що я чую лише стукіт горобця у віконце. Це не віщує нічого хорошого.
769 день війни
4 квітня 2024 року. Сьогодні загинув мій брат. Цей яскравий, сонячний день міг би бути цілком звичайним. Я могла б піти на прогулянку, як і планувала, мама працювала б на роботі, як і повинна була, а тато займався б своїми справами.
Ніколи ще я так не благала Господа, щоб це виявилось помилкою. Але мої прохання так і не були почуті. Знамення було не даремним.
1000 день війни
Листопад. Зовсім скоро настане 1000 день з початку війни. Пів року тому я поховала Діму, мого брата, ангела-охоронця нашої сім’ї. Я перейшла в 9 клас, тобто майже закінчила середню школу. Усе моє життя встигло перевернутись, зазнати змін, а конфлікт між країнами ще й досі триває.
Тепер я точно знаю, що навіть якщо ця війна скінчиться, протистояння буде вічним. Україну ніколи не залишать у спокої, поки в неї є багатство.
Не знаю, скільки ще ран відкриє наша боротьба за волю, але цей довгий шлях я пройшла не для того, щоб врешті-решт опустити руки. Думаю,всі ми, українці, переживемо негаразди, щоб здобути щось більше. Недаремно ж наші рідні поклали свої життя за нас і нашу Батьківщину. Слава їм навіки! Слава!