Софія, учениця, 7 класу, Любомирівка

Моя Україна майбутнього

Надворі уже третій день січе дощ. морозний вітер безжально шмагає віття дерев, зриваючи листя, жбурляє його на землю. Білі пухнасті хмари якось враз потемніли і спустились низько до землі, шукаючи порятунку від розгніваного вітру. І небо плаче дрібними сльозами.

А серце щемить і холод пронизує все тіло. «Як же вони там, наші рідні захисники? Про що думають вони в холодних і мокрих окапах, під безперервним ревінням снарядів? Звідки беруть сили вистояти?».

Минають віки, століття, а Україна живе і бореться за свою волю і незалежність. Інакше не можемо, бо це йде з нашого коріння, оте, чого не перемогти, не зламати. І йде воно від Нестора, від Котляревського і Шевченка, від славних воїнів ЗСУ. Це прагнення жити вільно на своїй землі.

Ворог знищує наші міста і села. Болем і материнськими сльозами вкрита наша українська земля. Таких звірств, які чинять орки не сила сприйняти розумом.

І кожного дня, коли ми чуємо звуки сирен, коли над нами літають «шахеди» і снаряди, я прошу у Бога захисту для наших захисників, бо саме завдячуючи їм - Україна живе! Мій народ, як Прометей, щоразу оживає і несе світло людям. Бо маємо незламний дух, козацьку гордість і безмежну любов до людей.

В серці мого народу стільки болю, що вистачить на всі народи світу. Але наше покоління – нести у світ добро, мир, справедливість. І ніколи за всі роки свого існування, моя держава не схиляла голову перед ворогами.

Тому й зараз звертаючись до тих нелюдів хочу сказати словами невідомого автора:

«Ти думав, що я вмиюся сльозами?

Впаду перед тобою на коліна?

Нащадку сумнозвісної орди

Не по зубах тобі, я – Україна!

Я – нація, я сила, я – народ,

Я – світло, що ніколи не згасає.

Я – правда, без прогнилих нагород,

Я – істинна любов, що не вмирає!».

Я вірю в майбутнє України після війни! Це майбутнє, де після пережитих випробувань та воєнних страждань, країна знову підійметься, зміцнена своєю вірою і зусиллями своїх людей.

Я вірю, що майбутнє після війни стане символом відродження, новим етапом в історії країни. Настане той час, коли спільні зусилля, терпіння та сподівання на краще допоможуть побудувати стійке, мирне та процвітаюче суспільство. СЛАВА УКРАЇНІ – ГЕРОЯМ СЛАВА!!!