Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Марія Волоніш

«А як було страшно вночі, коли все це літало!»

переглядів: 409

Я одна виховую дев'ятьох онуків. Дві мої дочки збирають гроші мені на лікування й операцію, тому постійно на заробітках.

Ми не сидимо склавши руки, у нас великий город. Під час обстрілів я з дочками й онуками ховалася в підвалі. Найважче переносив бомбардування чотирирічний Богдан. Через стрес йому ставало дуже погано, досі практично не розмовляє.

А як було страшно вночі, коли все це літало!

Ми живемо в невеликому сільському будинку на дві кімнати. Дорослі сплять на кухні.

Переживаю всі тяготи життя та плачу щодня. Я тяжко хвора, боюся за онуків, що нікому буде їх доглядати. Усі гроші, які заробляють дочки, ми відкладаємо на операцію.

Клинове 2016 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій