З початку війни ми 44 доби перебували в шкільному бомбосховищі, оскільки були сильні обстріли у Харкові. Додому ходили на пару годин, під обстрілами бігали помитися, щось приготувати та поверталися назад.

Спали на стільцях в одязі, у холоді, стеля була з пліснявою. Дуже були тяжкі часи…

Ми не вірили в те, що відбувається… Аптеки були зачинені, а потім -величезні черги під обстрілами. Не було продуктів на полицях. Жахливі обстріли пережила з нами і дитина…