15-річна рятівниця: "Мені потрапило в ноги, але я не могла кинути людей під обстрілами"

Вона стала символом стійкості українців. 15-річна Ліза Чернишенко була поранена, але вивезла з-під обстрілу чотирьох дорослих.

Троє чоловіків і жінка, двох чоловіків поранило уламками, одного дуже сильно. Довелося мені сісти за кермо й везти до Бахмута. Усі вижили, але двома кулями пробило й мене поранило. Знайомого дядька Женю. Просто треба було термінову допомогу, щоб не втратили багато крові.

Перед цим я була повністю ціла. Вийшло, як у нас міст іде — униз їдеш, а потім нагору, і там лежали міни в шаховому порядку. Там проїхати ніяк не було можливо, але я якось проїхала туди машиною. І потім там далі труп жінки лежав… і стовп. Я це теж проїхала, потім поворот праворуч — і нас обстріляли з автомата. Мене в ноги поранило, я нічого майже не могла вдіяти.

Машина заглухла, ледве завела, і ми далі поїхали. Але машина потім усе одно заглухла через те, що акумулятор прострілила куля.

І так вийшло, що нас військові потім забрали й відвезли до Бахмута. У коліні в мене на правій поранення, у мене два наскрізні поранення. Ну як, не повністю через коліно, а наче шкіру відтягли, а на нозі — там, де платформа на стопі, — у мене немає мізинця. Тобто пальця в мене нема, його відірвало. І величезна ось така рана глибока до кістки.

Матері не стало сім років тому, хрещена в Попасній залишилася. Ось як я поїхала до Бахмута, так назад і не повернулася.