До війни жилося спокійніше. Менше ми у політику заглядали.
А тепер тільки й слухаєм новини то про війну, то про ціни.
У 2014-му у нас обстріли були. Поза нами лупили тут снаряди. Ну, нас минуло. Багато хто поїхав звідси. Коло нас молоді тут жили, поїхали до Росії, так пусті хати й стоять, ніхто не вертається, бо бояться.
Ми з дідом живемо вже 35 років разом та не розписані. Недалеко й дочка живе.
Ми у підвал не ховалися, вирішили, хай буде, як буде.
Ми живемо на краю селища, то було чутно, як снаряди летять, як рокотить. Неспокійно, звісно, та хочеться ще пожити трошки.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.