"Ми в Маріуполі до кінця не вірили, що буде війна", - розповідає Марина Соколенко. Жінка мала свій невеликий бізнес у місті та сама виховувала сина. Навіть після початку військових дій люди не хотіли залишати свої будинки, бо сподівалися, що обстріли скоро закінчаться. Але коли місто почали обстрілювати авіацією, і кілька прильотів було у дворі будинку, де жила Марина, вона вирішила, що настав час виїжджати.
Вони завантажили в машину речі, і хотіли вириватися з міста, але їхня машина не завелася. Виїжджати довелося на машині сусідів, в якій їхало вісім чоловік, дві великі собаки та вісім котів. До Запоріжжя їхали біля тижня, і навіть втратили рахунок дням.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.