Ольга Володимирівна мешкає з мамою, батько помер під час війни. Вона дуже боїться стрілянини:
«Коли ми приїхали додому, КамАЗами вивозили шибки. Стріляли сильно, я боюся обстрілів, танки заїжджають – і все, у мене паніка. А якщо ще постріли, то взагалі жах».
Відсутність нормальних життєвих умов, без води, тепла та світла, змусила людей повернутися до первісних умов та готувати собі їжу на вогнищі. Виживати було дуже тяжко.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.