"На роботі сказали: "Зробили роботу і розбігайтеся по будинках". Назад йшла пішки. Присідала. Літали снаряди. Це було 2 березня", - згадує Тетяна.
Після 2 березня не було світла, води, газу. Розводили багаття, добували воду, магазини вже розікрали, продуктів не було. На вулиці та вдома була однакова температура. Сиділи та слухали, куди впаде снаряд, де розірветься. 20 березня прокинулися. За будинком стояли танки. Почали вириватися із міста.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.