"Неможливо було повірити, що почалася війна. Почуття безпеки звужувалося спочатку до розміру вулиці, потім – удома", – згадує художниця Олена Українцева.
Під час війни зсуваються часові рамки. І ти не бачиш перспективи. Скорочується кругозір життя. Холод не був проблемою. Можна було відігрітися під двома ковдрами. Найскладніше – це невизначеність та інформаційний вакуум.
Олена дуже боялася, що у всій Україні життя продовжується, як і раніше, а війна йде лише у Маріуполі. І що до цього усі звикнуть.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.