Протоієрей Ростислав Дударенко загинув 5 березня 2022 року неподалік храму у селі Ясногородка на Київщині. Він разом із паламарем Іваном стояв на блокпосту, який організували місцеві добровольці.

Всі, хто там був загинули

Назустріч виїхала російська військова техніка. Добровольці почали стріляти, окупанти відкрили вогонь у відповідь. Усі, хто там був, а також літня жінка, яка проходила повз, загинули.

Ростиславу було 45 років. Народився у Києві. Закінчив Київську православну богословську академію. Коли під час навчання на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, де була академія, проводили археологічні розкопки, він із семінаристами з цікавістю спостерігав та допомагав науковцям.

Ростислав також закінчив професійно-технічне училище. Здобув фах електрика, у дев'яності працював за цією спеціальністю.

Був іподияконом у Володимирському кафедральному соборі. На початку 2000-х став священником. Служив у Броварах, а потім продовжив служіння у храмі в Ясногородці.

«Ми були друзями з часів навчання в академії. На весіллі Ростислава я познайомився з його двоюрідною сестрою, яка стала моєю дружиною. Так ми породичалася. Він був дуже добрим, наївним, добродушним, простим. Намагався допомогти всім. Жителі села любили і поважали його. Та коли при владі був Віктор Янукович, храм, де служив Ростислав, відійшов московському патріархату. Ростислав відмовився переходити туди. За кілька місяців на його місце призначили іншого священника. Тоді Ростислав поставив на краю села «вагончик» і служив там. Йому було важко фінансово. Тож ще працював у дорожній службі – клав асфальт, робив бордюри», – розповів протоієрей, капелан Сергій Цьома.

Коли почалася повномасштабна війна, Ростислав залишився зі своїми прихожанами. Допомагав людям до останнього.

Спершу священника разом із добровольцями, які загинули 5 березня 2022 року, поховали у Фастові на кладовищі. Через рік, 4 березня 2023-го, перепоховали у Ясногородці.

«Люди повиходили, зустріли процесію, було багато священників. Я виголосив запальну промову про те, що їхні смерті не можуть бути марними. І маємо завершити їхню справу до кінця. У той день громада села ухвалила рішення про перехід до Православної церкви України», – розповів Сергій Цьома.

У Ростислава Дударенка залишилися мама, донька, інші рідні та друзі.

Історія з instagram каналу Victims of russia.