Війна для Анни Сергіївни стала справжнім шоком. Від відчаю жінку врятували волонтери, які підбадьорювали її та допомагали
24 лютого я прокинулася рано вдома, увімкнула телевізор - так дізналася про російське вторгнення. Ці новини були шокуючими і страшними.
Потім важко було виїжджати з дому, коли ми бачили довгоміри, що везли новенькі танки, і горизонт, який вночі палав, як на сході сонця, бо велися запеклі бої.
Ми стикнулися з тим, що стало важко придбати ліки, засоби особистої гігієни. Була нестача їжі, яку люди розкуповували за лічені години.
Війна позначилася тим, що я змушена була жити окремо від родини, оскільки в будинку мого дідуся проживало дуже багато людей. Мені довелося жити у вогкому, холодному домі знайомих. Від відчаю мене врятували волонтери, які надавали допомогу і казали: «Що б не трапилося - тримайтеся, не опускайте руки! Допомога обов’язково прийде!»
