Валентина Миколаївна була задоволена своїм життям у мирні часи. Разом із чоловіком працювали і виховували дітей. Під час війни стала вдовою. Снарядом був пошкоджений будинок. Жінка ніколи не зможе забути страшні картини війни – зруйновані будинки, постраждалі від бомбування люди. Вона мріє про мир та хоче побачити маму.
