У перший день війни я почула дивні звуки. Не думала, що це прильоти ракет. Росіяни окупували село, мої діти виїхали, а я залишилась. Чекала щодня на перемогу. Запаси продуктів у мене були, але магазини не працювали. Росіяни завозили гуманітарну допомогу. Я її не брала. Намагалась саджати щось на городі, бо життя тривало. Мене лякали перевірки окупантів. До мене приходили, скрізь заглядали та перевіряли документи. Я не знаю, що вони хотіли знайти. Так я прожила вісім місяців. Росіяни забирали чоловіків на підвали. Мого зятя та племінника також забирали. Через п’ять днів вони повернулись.

Досі не розповідають про жах, який пережили. Сусіда не могли довго знайти. Потім його знайшли мертвим. 

Після визволення села я виїхала. Зараз чекаю тільки миру. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Вірю в перемогу ЗСУ.