У перший день війни діти виїхали з Херсона. Я з чоловіком залишилась в окупації. Були шоковані тим, що відбувається. Було тяжко дивитись на маленьку онуку. Вона дуже боялась обстрілів. У місті були дружні люди. Хто міг, протистояв окупантам. Всі згуртувались, це було дуже важливо. Ліків та продуктів довгий час не було. Я просила привозити тих, хто міг придбати в інших містах. Найбільше мене шокувало те, що росіяни взагалі до нас прийшли. Коли місто деокупували, я дуже зраділа. З чоловіком виїхали, бо було все ще небезпечно. Мені шкода наших хлопців. Нехай війна закінчиться та всі повернуться додому.