Мені 20 років. Я жила в місті Баштанка Миколаївській області.
У перший день війни виникла паніка, але обстрілів ще не було. А першого березня в нашому місті й сусідніх селах з’явилися російські військові.
Відразу зник зв’язок. Тиждень не було газу й води. Продукти не завозили.
Рідні виїжджали, а я залишилася вдома. Надіялася, що все швидко закінчиться. А потім виїхала і я, бо через відсутність світла й інтернету не могла навчатися. Зараз живу в Полтаві.
Сподіваюся, що найближчим часом війна закінчиться. Своє майбутнє бачу у вільній Україні.