Косенкова Олександра, 8 клас
Банилово–Підгірнівська гімназія Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Карпюк Настасія Василівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я з роду славетного народу! Любов до України – це те, що живе в кожного з нас. Бути українкою – це моя суперсила, тому що відчуваю гордість і приналежність до великої історії, культури та нації. Я пишаюся тим, що народилася в Україні, розмовляю рідною мовою, співаю українські пісні, мрію і кохаю.

Доля подарувала нашому народу мальовничу, прекрасну землю, щоб жити в мирі, сіяти хліб, саджати ліси, народжувати та ростити дітей. Але, на жаль, чуже так вабить… Ось знову доводиться захищати своє право на свободу, на те, щоб вільно жити на рідній землі. І дійсно, українці з честю несуть випробування: незламність духу та сила українського народу проявляються у здатності стояти на варті своїх ідеалів та боротися за незалежність і свободу. Українці – надзвичайно терплячий народ. Ми проти пролиття крові, але й не безвольні. Найголовнішою рисою українського народу є почуття власної гідності! Кожен з нас сповнений патріотизмом та гордістю за українських воїнів, які здобувають перемогу над ворогом. Нові почуття народжуються в душі, коли наші захисники піднімають жовто-блакитний прапор України над відвойованим українським селом. Так, це почуття щастя, але й невимовне почуття болю… Якою ціною? Ціною життя українського народу.

Гнівом горить серце, тому що ворог не зупиняється ні перед чим, аби руйнувати, вбивати, знущатися над людьми. Хочеться мені спитати: « Хто ви? Що за істоти?».

Ми, українці, не боїмося нікого, тому що любов до України, віра в Перемогу, кожне наше слово, кожна українська пісня, кожен день, прожитий нами, – це головна зброя кожного українця! Наш народ довів, що гідний того, щоб нас поважали в цілому світі. Суверенна і вільна! Така наша Україна була, є й буде!

Я належу до надзвичайно талановитої, мужньої, неперевершеної нації. Усі ці якості найкраще проявляються саме в мові. Українська мова є національною мовою великого й незламного українського народу. На даному етапі мого життя, найбільше, що я можу зробити для Перемоги, – це любити українську мову, поважати та вивчати її. Мова нашого народу є тим невичерпним джерелом, з якого ми будемо черпати завжди. Мій обов’язок – зберегти та передати її наступним поколінням. Отже, народ, якому не байдуже його майбутнє, повинен берегти та вдосконалювати мову. Пам’ятаймо завжди слова Великого Кобзаря: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… От, де люде, наша слава, слава України!».

Українка в мені завжди буде жити! Люблю тебе, Україно!