Почались обстріли. Я з п’ятьма дітьми сиділа у підвалі. Снаряд влучив у мій будинок. Знесло повністю дитячу кімнату. Не було світла, води й газу. Я не могла кинути господарство, не знала, що мені робити. 

Обстріли були сильними. Прилітало по житлових будинках, люди гинули щодня.  Моїх знайомих повбивало осколками. 

Я досі не розумію, за що ми всі це переживаємо. Я вивезла дітей до доньки, сама залишалась вдома. Потім я потрапила під обстріл, у мене була контузія, я лежала у Запорізькій лікарні. Зараз погано чую, у мене постійні головні болі. Я ціную, що залишилась жива, бо я потрібна дітям. Сподіваюсь, що ми виживемо і все буде добре.