Онопрійчук Олександра, учениця 11 класу Клесівського ліцею, смт Клесів, Рівненська область

Вчитель, що надихнув на написання есе — Васильєва Інна Опанасівна

"1000 днів війни. Мій шлях"

Війна стала тим днем, який змінив моє життя.

Ще в далекому 2014 році мирне небо України вибухнуло вогнем. Тоді мені було 6. Я думала, що війна – це щось далеке, щось, що не може статися тут і зараз. Але тоді мій світ кардинально змінився: тато пішов захищати Батьківщину. Він став справжнім героєм. Його патріотизм і відданість, сила й відвага не дозволяють мені здаватись навіть у найскладніші часи.

2022 року всі громадяни України по-справжньому відчули війну. Після повномасштабного вторгнення світ розсипався на дрібні шматочки.

1000 днів війни – це не просто цифри, а нестерпний біль, втрати, відчайдушна боротьба. Мій тато завжди каже, що бореться за наше майбутнє, мир і свободу. Ці слова виховують в мені риси справжньої патріотки.

Я беру участь у багатьох благодійних ініціативах. Разом з небайдужими людьми з мого селища збираємо кошти на потреби військовим. На кожен благодійний ярмарок я несу випічку та вироби з бісеру. Звичайно, це дрібниця в порівнянні з тим, що для нас роблять захисники, але кожен внесок важливий.

Україна вже три роки мужньо бореться проти повномасштабної агресії. Ця війна змінила долі мільйонів.

Я ніколи не стою осторонь, допомагаю всім, чим можу. Під час численних ярмарків і благодійних заходів помітила, як люди об’єднуються навколо однієї мети – допомогти воїнам і наблизити перемогу. В кожного українця і українки присутній дух незламності. Добре, що до благодійності долучаються люди всіх вікових категорій. Український народ дуже згуртований, ми всі є учасниками спільної боротьби за майбутнє. Разом допомагаємо тим, хто захищає наш сон, домівки, життя. Це дарує мені відчуття гордості за свою країну.

Мій тато часто буває далеко від дому, тому розумію, наскільки цінна є кожна мить, проведена з батьками. Знаю, якою ціною ми здобуваємо свободу й незалежність.

За 1000 днів війни усвідомила, що кожен може й повинен допомагати нашій армії та робити свій внесок у перемогу. Участь у благодійних ініціативах – це спосіб подякувати захисникам за те, що вони оберігають нас ціною власного життя.

Моя історія – маленька частинка великої боротьби за майбутнє. Тепер я зрозуміла, наскільки крихким є мир, і знаю, яку потужну силу має любов та згуртованість.