До вересня 2022 року я жила в окупації. Мені було дуже страшно. У моєму віці переживати все це важко. У мене не було продуктів та грошей. Зі мною їжею ділились сусіди. Танки росіян стояли на моїй вулиці. Їх було дуже багато. Обстріли були дуже сильні. Літали ракети, осколками ранило людей. Багато моїх знайомих вбило бомбами. Бувало, що я декілька діб не виходила з дому - так було страшно.

Росіяни грабували будинки, дитячі садочки. Вивезли обладнання з сільської ради. Голові сільської ради надягали пакет на голову та примушували працювати на окупантів. 

Я виїхала з села зі знайомим. Коли їхали через Василівку, я бачила, що там все зруйноване. Я була шокована. Зараз чекаю лише миру. Хочу, щоб все було, як раніше.