До початку війни Поліна працювала учителем початкових класів. Вона згадує перший вибух, що назавжди змінив звичне життя її сім’ї. Незабаром після цього рідні виїхали до Запоріжжя, але жінка не може впевнено сказати, чи залишаться там надалі. Вона з оптимізмом дивиться у майбутнє та вірить у мир.
«Живу одним днем і сподіваюся, що все буде гаразд»
Переглядів 335