Коли почалася війна, я плакала. Не вірила, що таке станеться. Потім місто окупували росіяни. Було страшно вийти на вулицю. Води та їжі не було. Виживали як могли. Коли я їздила за водою, постійно плакала, коли бачила росіян.
Обстріли тривали постійно. Я постійно сиділа в підвалі.
Особливо страшно було вночі, бо саме у темний час стріляли найпотужніше.
Коли я побачила у місті наших військових, не могла повірити. Обнімалась з ними. Сподіваюсь, що все буде добре. Хочу, аби всі були живими.
