Життя змінилося назавжди. Домівка зруйнована. Наше місто вщент розбите. Повертатись немає куди. 

Дуже тяжко переживає це все дитина, друзі виїхали за кордон, немає такого спілкування, не ходить до школи, винаймаємо житло, яке коштує не малі кошти. Не дуже радісне життя.

24.02.2022 була вдома, чекала телефонного дзвінка з роботи. Реакція дитини — дуже боялась, просила, щоб ми виїхали з рідного міста.

Найстрашнішим був день, коли біля нашого будинку були взриви. 

Ми думали складеться будинок. Дуже було гучно і страшно.

Після пережитого дитину водили до психолога.

Коли жили в рідному місті, стикались з проблемою відсутності їжі, не було де купити ліки, навіть кошти не було де зняти.

Все залишилось вдома, нічого особливого немає на згадку.