Місяць ми з чоловіком просиділи в підвалі. Росіяни постійно проїжджали на танках. Малу Токмачку постійно обстрілювали. Продукти у мене були, ліки мені привезли діти. У мене був будинок, господарство. Все зруйноване через війну. Я сподівалась, що все буде добре. Ніколи не могла подумати, що Росія на нас нападе.

Багато людей в селі загинуло. Вони могли жити та створювати свої родини, але їх уже немає. 

Ми з чоловіком виїхали до Запоріжжя на своїй машині, яка була не в кращому стані. Ми вирішили ризикнути. Коли приїхали до Запоріжжя, дно у машині відвалилось. Зараз у нас немає нічого. Хочу лише, щоб закінчилась війна. Планую дожити життя вдома.