Налчаджі Ярослав, 10 клас, Пирятинський ліцей №4 Пирятинської міської ради Полтавської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Налчаджі Тамара Петрівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Україно!  Ти моя молитва,

Ти моя любове вікова!

Гримотить  над світом грізна битва

За твоє життя, твої права…

Україна – моя Батьківщина! Чорне й Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро – Славутич! Україна – це рідний дім, родина, друзі … Україно! Моя згорьована, плюндрована руками, думками чужинських зайд і посіпак, нене! Не раз піднімалася ти з колін! Побита, поранена, та нездолана для ворогів своїх,  йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх дітей.

24 лютого 2022 року...Життя розділилося: "до" і "після"...

Той ранок не забуду ніколи. Перші новини про вибухи в Україні… Перший повномасштабний страх… Перші сирени…І  фатальне слово: "Війна!". Пам’ятаю, як, затамувавши подих, прислухався до гучних розкотистих звуків і молив Бога, щоб то був грім, а не постріли… Над головою пролітали винищувачі, а в голові роїлася думка: "Ні! Цього не може бути! Це марево! Неприємний жахливий сон!" Проте ми змушені вчитися жити по-новому. Кожен відчуває тиск війни.

Щоразу, переглядаючи випуски новин, серце крається від болю і туги за скаліченими долями українців, вбитими, зниклими безвісти…

Моє життя кардинально змінилося... Навчився засинати і прокидатися, усвідомлюючи реалії сьогодення, діяти за алгоритмом після сигналу: "Повітряна тривога!" Більше став допомагати ближнім - волонтерити. І - всміхатися… Попри все! Зрозумів, що герої живуть серед нас. Та й сам трішки став супергероєм. Усвідомив: життя без електрики можливе, чужих тварин не буває, бути українцем – це почесно! І що ми - нація незламних!

Так, вже третій рік поспіль ми, українці, змушені виборювати право жити на своїй землі, доводити росіянам, що не будемо "ні під чиїм чоботом", бо понад усе любимо волю, свою Батьківщину.

Так, усім зараз нелегко… Доводиться спостерігати, як чужинці топчуть нашу землю своїми мерзенними берцями, намагаючись установити ненависні порядки. Це дике плем’я змушує зрікатися нас рідної мови, традицій, історії. При цьому застосовує нелюдські, часом звірячі методи досягнення своєї мети. Це жахливо, що у XXI столітті ми спостерігаємо вияв такої меншовартісності, ницості з боку нації, яка вважає себе величною, непереможною. Та не на тих натрапили!.. Споконвіків наша велична і водночас трагічна історія має чимало прикладів стійкості, мужності українців, які, долаючи випробування, залишилися вірними до кінця своїй країні, народу. Згадаймо, як боронили від ворогів рідну землю Северин Наливайко, Максим Залізняк, Петро Сагайдачний…

А які тортури пройшли генії української літератури у роки сталінського тоталітаризму: Микола Хвильовий, Василь Стус, Євген Плужник…  

Василь Симоненко  писав:

… Я квиснути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,

За нашу землю, дорогу, кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні…

Усе це заради однієї мети – жити вільно на своїй землі, бути господарем на ній!

А скільки сьогодні молодих українців – патріотів зі зброєю в руках виступили проти ненависного російського ворога, щоб захищати рідну землю?! Ворог сподівається на те, щоб ослабити нашу віру, зламати психологічно. Не даймо йому цього досягти! Борімося! Стійко тримаймося разом! Виборюймо право бути повноправними господарями України!

Я переконаний, що скоро прийде час, коли ми почуємо таке бажане і необхідне сьогодні всім слово: "ПЕРЕМОГА!"

І тоді сльози радості засвітяться добрими промінчиками на обличчях українців: від сходу - до заходу, від півдня-до півночі. Об’єднаються всі куточки України під мирним небом, під синьо-жовтим прапором. І на віки-вічні Господь даруватиме нам щасливе життя на рідній землі, бо ми цього варті! Я впевнений, що наші плани на майбутнє: навчання, здобуття професії, народження діток – обов’язково здійсняться, бо ми на СВОЇЙ землі. Я пишаюся  стійкістю й мужністю наших захисників, волонтерів - усіх українців - патріотів!

Ми - сильні! Україна – вільна і незалежна держава! Тримаймося разом!

Я докладу всіх зусиль:

Щоб відродилась ненька - Україна,

Щоб у стократ прекрасніша була!

Щоб знав весь світ, кожнісінька країна,

Що з нами Бог, Бог миру, світла і добра!