Коли 1 квітня 2022 року Ніна Дребезгова залишала рідний Вугледар, уже не було жодного сумніву в необхідності цього кроку. Її будинок, колись наповнений дитячим сміхом і спогадами, став місцем лиха. Одна половина згоріла, а друга – розвалена до першого поверху. Дім, який був оберегом, став руїною, а ще вчора в цьому куточку Донеччини готувались до весни. З евакуацією жінці допоміг син. Ніна Порфирівна каже, що з усіма тягарями, що випали на їхні плечі, життя продовжується. Вугледар, колишній дім, назавжди залишився в її серці.