Мені 69 років. Я зі Степногірська. Там розбили. Зараз в Запоріжжі орендуємо житло.

Перший день війни я добре запам’ятала. Ми приїжджали з донькою в Запоріжжя, і йшли наші захисники в сторону Мелітополя. 

Ми спілкувалися з хлопцями, які йшли нас захищати.

У нас з 1996-го немає газу. Води не було, а світла зараз немає, як гахають. Моя жінка поїхала в Степногірськ, приїжджає і плаче – немає там нічого.

Ми виїхали своїм авто. Кішечку свою теж забрали. Було дуже багато людей, які виїжджали. Донька в сторону Кропивницького поїхала, то там взагалі, стільки машин, що не проїхати.

Хотілося б, щоб закінчилася війна, і все було у нас добре.