Лариса Шевченко двічі виїжджала із Бахмута. Спочатку хотіла поїхати закордон, але не вийшло, повернулася назад до міста. Там вже не працював громадський транспорт, газу не було, електрика з'являлася з перебоями. Звуки вибухів були чутні постійно, але ніхто з жителів не вірив, що окупанти перетворять Бахмут на руїни. Лариса мріє повернутися на рідну землю, каже, що поставить намет і житиме там і допомагатиме відновлювати місто.