Я місцева жителька. Народилася, виросла, працювала у Білозерську. Ніде не виїжджала. Мені 69 років. 

Зараз в аптеках та магазинах усе є. Гуманітарну допомогу отримуємо. Приємно, що не забувають.

Мій син старший воює. Звісно, переживаю. Мені тяжко. Але все переживемо, все буде гаразд. На краще надіємося. Мрію, щоб більше війни не було, щоб діти й онуки жили в мирі.