Коли почалася війна, Єлизавета була школяркою. Вона пам’ятає танки, що зайшли в Суми, ночівлі у підвалі та зіпсований випускний - за день після репетиції шкільного вальсу в центр міста влучили дві ракети. З кожним днем в Сумах ставало все небезпечніше, а війна змушувала швидко дорослішати. Сьогодні Єлизавета живе в Києві, де навчається в університеті, й називає його своїм другим домом. Попри війну та тривоги, вона зберігає віру - в перемогу, майбутнє та життя без війни.