Максюта Марія, 16 років, Луганська область, Щастинський район, с. Бахмутівка, Бахмутівський ліцей, 11 клас

Вчителька Ємельянова Єлизавета Олегівна

Життя. Що містить в собі це поняття? Для багатьох людей – це щастя в кожному моменті. Найвищий дар небес, який дав нам змогу пізнати насолоду в емоційних життєвих ситуаціях. Усі ми люди різні, тому і думки щодо цього питання можуть відрізнятися. Ніхто не знає, на який час ми прийшли до цього світу, які випробування нас чекають тут, але те, що ми самі пишемо свою історію, знають всі.

Деякі люди вважають життя веселим і водночас тяжким випробуванням. Я з цим повністю згідна. Життя прожити – не поле перейти. Так звучить народна мудрість, що повідомляє нам про його різноманітність і неоднозначність. Варто тільки уявити, як один день може перевернути твоє уявлення про світ і поділити життя на до та після.

Масштабними подіями, що принесли зміни у всьому світі, стали конфлікти, що перетворилися на найголовнішу і страшну подію для всього людства – війну. Коли ми відзначали День перемоги над нацизмом, дарували ветеранам квіти, висловлюючи їм свою вдячність за можливість жити, я думала, що Друга світова війна була останньою, але це не так.

У 2014 році в моїй країні розпочалась війна. Я замислилась… Коли війна почалась особисто для мене? Пам’ятаю, що мені було дев’ять років. Літнім ранком я прокинулась від маминого плачу і татової ходи хатою. До кінця не прокинувшись, я підійшла і запитала у мами, що трапилось. Але вона мене притулила до себе і сказала: «Я тебе люблю! Не хвилюйся, це тимчасово».

Я сиділа і не розуміла, про що вона говорить, поки не почула шум. Заглянувши у вікно, я побачила танк. Злякавшись, побігла до кімнати. Пізніше батьки вийшли на вулицю, а я за ними. Підслухавши розмову дорослих, я усвідомила, що почалась війна.

Що цей день означав для мене та моєї родини? У мене був страх, бо я не до кінця уявляла, що таке війна. Мама з татом більш за все переживали за мене. Цінуємо, коли втрачаємо. Найчастіше в житті так і буває. Говорячи про воєнні часи, ми втрачаємо найцінніше – багато невинних людей, воїнів, що кожен день покладають своє життя заради нашого. Найголовнішою втратою я вважаю мир.

Що слово «мир» означає для мене сьогодні? Зараз мені 16 років, доля підготувала таке випробування – застати війну. Мене пробивають мурашки по тілу і наливаються очі слізьми, усвідомлюючи, що я стала свідком цих страшних подій. Я вже уявляю, що буду розказувати своїм дітям про ці страшні часи, коли шуміли снаряди, а ми з мамою збирали важливі документи і теплі речі, щоб швидко сховатися у погребі від обстрілів. Ніхто не буде цінувати мир та свободу так, як люди, які бачили війну. На сьогоднішній день я бачу мир у синьому небі без куль, спокійному житті без страху. Мир – це про здорових людей, стабільність, сім’ю, де тато знаходиться вдома, а не на війні.

Потрібно перетерпіти, адже рано чи пізно настане мирний час та все повернеться на свої місця.