Я була вдома, збиралась на роботу, коли почалась війна. Було важко вивезти маму, їй 87 років і вона не хотіла покидати свій будинок.

26 березня 2022 року нашу квартиру розбили. Я лишилась без роботи і треба було виїжджати в інше місто.

Я досі шокована тим, що рф пішла на нас війною і продовжує вбивати наших людей, гинуть військові, молоді хлопці, душа болить, розбивають наші міста…

Зараз мама живе зі мною, син – окремо.

Нас приємно зустріли люди, у яких винаймаємо житло. Прийняли нас с тваринами. У мене два кота. Я не працюю.

На згадку про трагічні події, залишились фото розбитого житла і відео розбитої могили мого батька на кладовищі…