У Гуляйполі я прожив все життя. З перших днів війни місто почали обстрілювати росіяни, бо наступали з Мелітополя. Пів року я прожив у підвалі. Не було світла, води і газу. Доводилось виживати. Хто міг, купляв генератори. 

Гуляйполе майже зруйноване. Зараз там нічого не працює. Люди залишаються, але це дуже ризиковано. На вулицю вийти неможливо через постійні обстріли. 

Я виїхав до Запоріжжя. В чому був, в тому і вибіг з підвалу. Потім речами мені допоміг син. Чотири онуки живуть у Польщі. Я їх не бачив уже два роки. Чекаю миру, щоб знову обійняти рідних.